Наживо-арт: про ровер, віхи і батарейку.
Наживо-арт: про ровер, віхи і батарейку.
Звичайно я міг би описати це все за останнім писком моди "сучарту": страшними словами з десяти і більше букв та іншомовним походженням, та чим простіше тим краще.Отже про ровер...
Мистецтво наживо – мистецтво, що о'бєднує глядача з митцем і його твором мостом споглядання і осмислення самого процесу творення, не відкидаючи при цьому кінцевий результат, тобто готовий твір, і експозицію його вже у галерейному просторі. Тут важливою є сама позиція митця і його готовність перейти до інтерактивного діалогу, впустивши у свій простір глядача, не як споживача кінцевої продукції(готового мистецького твору) а як в деякій мірі співавтора.
Тут я не придумав ровер, бо така система була відома вже давно. Навіть зараз усілякі фестивальні акції дають нам змогу долучитись до створення твору на майстер-класах та інших атракціях. Але отут і потрібно провести чітку межу між показухою і творенням мистецтва наживо. Бо ремесло це одне, а мистецтво то троха інша віха і його за півгодинний майстер-клас не навчишся.
А тепер про віхи і батарейку.
Мистецтво це – енергія. Це постійна її циркуляція. Творець зарядив твір своєю енергією, яка потім вже впливає через роботу на глядача. Мистецтво наживо – це взаємодія. Взаємодія між митцем твором і глядачем. Твір діє на глядача як на стадії, так і вже в готовому вигляді. Глядач взаємодіє з митцем словом, поглядом, присутністю. Впливаючи таким образом на митця, глядач тим самим впливає і на твір, стаючи мимовільно співавтором, може навіть цього не усвідомлюючи. Глядач стає творцем, що творить взаємодією. І для того, щоб взаємодія пішла потрібний емоційний поштовх, яким і є сам процес. Саме тому я обрав три віхи: скульптуру, ковальство і графіті. Це динамічні види мистецтва, які викидають багато енергії навколо, а вона в свою чергу акумулюється у глядачах, і дає їм поштовх для взаємодії.
Кожна з віх має свої особливості, про які мова ще піде, тай це не означає, що я зупинюсь тільки на трьох віхах. Буде далі...